Червоноградська ДПІ інформує щодо деяких питань обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану

 

Червоноградська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що 18 липня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України № 831 (далі – Постанова № 831) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі – Постанова № 178).

Постанова № 831 опублікована 23.07.2024 в газеті «Урядовий кур’єр» № 148. Згідно з пунктом 2 Постанови № 831, зміни, внесені до Постанови № 178, застосовуються з 01.08.2024.

Прийнятими змінами деталізовано категорії установ, операції з постачання яким товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

До таких установ Постановою № 178, з урахуванням змін, з 01.08.2024 віднесено Збройні Сили України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, інші утворені відповідно до законів військові формування, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, розвідувальні органи, Міністерство оборони України, Державну прикордонну службу України, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Державну службу з надзвичайних ситуацій України, Управління державної охорони України, заклади, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, змінами до Постанови № 178 частково деталізовано перелік товарів, щодо яких застосовується нульова ставка, однак не визначено такий перелік вичерпним.

Так, до таких товарів віднесено запасні частини, акумуляторні батареї, автомобільні шини, охолоджуючі рідини, комплектуючі, додаткове обладнання тощо, визначені нормативними та технічними документами, для транспортних засобів (зокрема, спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів), а також пально-мастильні матеріали.

Червоноградська ДПІ інформує: Чи має право фізична особа – підприємець при постачанні електронних комунікаційних послуг застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності?

 

 На це запитання начальником Червоноградської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Оксаною Полтавець надано коментар-відповідь:

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п.п 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Слід зазначити, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.

Відповідно до Закону України від 16 грудня 2020 року №1089-IX «Про електронні комунікації» (далі ‒ Закон № 1089), який набрав чинності з 1 січня 2022 року, оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник  електронних комунікаційних послуг ‒ суб’єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. Проте попередній Закон України від 18 листопада 2003 року №1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022) розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку). На сьогодні норми Закону № 1089 не визначають окремого суб’єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж.

Тобто відповідно до норм Закону № 1089 платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права обирати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Водночас для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами з КВЕД ДК 009:2010, які суб’єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

Класифікація видів економічної діяльності (далі ‒ КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396. Вказаний наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 – «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку», 61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку» та класу 61.90 – «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».

Отже, фізичні особи ‒ підприємці, які обрали вищевказані КВЕД-2010 та надають електронні комунікаційні послуги, не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п.п. 4 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Кодексу для платників єдиного податку передбачено можливість внесення  відомостей до реєстру платників єдиного податку щодо зміни видів господарської діяльності.

Крім того, платники єдиного податку згідно з п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Отже, такі платники зобов’язані подати заяву та відмовитись від спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), тобто до 20 вересня 2024 року (п.п. 298.2.1 п.298.2 ст. 298 Кодексу).

У разі не виконання обов’язку щодо виключення відповідних видів діяльності або переходу на інші податки і збори, то реєстрація по такому платнику може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Червоноградська ДПІ інформує про можливість отримання копій цифрових документів у систему державного органу за допомогою застосунку Дія

Червоноградська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що на сьогодні пріоритетом залишається розвиток сервісної складової та цифровізація послуг для платників. Державна податкова служба бере активну участь у цифровій трансформації України. Саме тому всі ініціативи інших органів державної влади, які дозволяють полегшити платникам податків (громадянам) процес отримання послуг, завжди підтримуються.

Починаючи з 01.06.2021 з метою реалізації норм чинного законодавства щодо застосування е-паспорта, а саме:

Закону України від 30 березня 2021 року № 1368-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

Постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 «Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій»;

Наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174 (зі змінами),

Державною податковою службою України  було забезпечено підключення  інформаційно – комунікаційних систем ДПС до порталу Дія та розроблено програмне забезпечення, за допомогою якого посадовими особами ДПС під час надання адміністративних послуг (зокрема, під час проведення процедур реєстрації, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, а також під час видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, та відомостей з Державного реєстру) у Центрах обслуговування платників здійснюється отримання (шеринг) електронних копій цифрових документів. 

Шеринг документів – це отримання копій цифрових документів у систему державного органу за допомогою застосунку Дія. Такі копії є у форматі pdf-файлів та поля з метаданими.  

Користувач Дії може поділитися копіями таких документів:

– Біометричні паспорти: ID-картка, закордонний паспорт.

– Довідка ВПО.

– Свідоцтво про народження дитини.

– Посвідчення водія.

– Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Паспорти-книжечки зразка 1994 року та небіометричні закордонні паспорти, видані до 2015 року, не відображаються в Дії.

Юридична сила цифрових документів у Дії визначена такими нормативно-правовими актами:

– Е-паспорти та РНОКПП: Закон України № 1368-IX та Податковий кодекс України;

– Е-свідоцтво про народження: постанова КМУ № 911 від 23 вересня 2020 року;

– Е-довідка ВПО: постанова КМУ № 509 від 1 жовтня 2014 року;

– Е-посвідчення водія та е-свідоцтво про реєстрацію ТЗ: постанова КМУ №1453 від 29 грудня 2021 року.

Під час шерингу копії цифрового паспорта передаються паспортні дані, РНОКПП та місце реєстрації проживання.

Як відбувається шеринг документів у територіальних органах ДПС?

Фізична особа – користувач Дії при особистому відвідуванні центру обслуговування платників ДПС,  де отримується адміністративна послуга, може поділитися цифровою копією документа зі смартфона:

– Тисне на цифровий документ у застосунку Дія, щоб згенерувати штрихкод на зворотному боці картки документа.

– Співробітник територіального органу ДПС вносить в інформаційну систему ДПС 13-значний код, указаний під штрихкодом.

– Користувачу у застосунок Дія надходить запит на надання копій цифрових документів.

– Користувач підтверджує передачу копій Дія.Підписом. 

– У разі успішного накладення підпису копії документів будуть надіслані в систему ДПС.

– Система ДПС отримує цифрові копії у форматі підписаного pdf та метаданих (json).

 Чому це безпечно?

– Дані передаються лише в зашифрованому вигляді та можуть бути розшифровані (отже, прочитані та оброблені) лише тим органом, який їх запитав у користувача.

– Зашифрований пакет з даними надсилається на сервер органу лише після дозволу користувача, який він надає в застосунку Дія безпосередньо перед відправленням.

– Кожна цифрова копія документа містить інформацію про отримувача, його відділення та дату її формування.

– Органом  забезпечується дотримання вимог законодавства про захист персональних даних.

Червоноградська ДПІ повідомляє щодо забезпечення можливості розрахунків у безготівковій формі

 

Червоноградська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що на виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).

Так, 1 січня 2025 року вступає в дію підпункт 3 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).

Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) і на сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення  понад 5 тисяч жителів, а:

з 1 січня 2025 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям у населених пунктах з населенням менше ніж 5 тисяч жителів;

з 1 січня 2026 року – торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Примітка: запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.

Наголошуємо, що відповідно до частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:

у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;

встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;

встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.

Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Червоноградська ДПІ інформує: Яким чином заповнюються поля у реквізитах «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції на сплату податків та зборів (крім єдиного внеску) на бюджетні рахунки?

 

 На це запитання заступником начальника відділу податкових сервісів Червоноградської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Людмилою Ткачук надано коментар-відповідь:

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
         Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
         Сплата, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку).

У разі коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку).
         У разі сплати, зокрема, податку, збору готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку).
         Пунктом 9 розд. ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, податку, збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.

Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.

При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).

Червоноградська ДПІ інформує про пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Червоноградська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків. На такі рішення не поширюється дія п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішеннями) та п. 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1160) .

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Крім того, згідно з п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1. встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

До таких рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону № 1160, частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями, Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» із змінами та доповненнями.

Слід зазначити, що відповідно до абзацу третього п. 12.3 ст. 12 ПКУ рішення органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.